Календарно-обрядові пісні — фольклорні твори, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем.

    Весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. Початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець — на завершення весняних польових робіт. За змістом пісні весняного циклу зводяться до закликання весни, хорошого врожаю, відображення підготовки поля, знарядь тощо. Це переважно дівочі пісні. Сповнені ліризмом, радісними сподіваннями, світлими надіями. До найвідоміших веснянок належать такі: «Подоляночка», «Ой весна, весна — днем красна», «А ми просо сіяли, сіяли».